МА́ЧКА, КИ,
Ма́чка, ки, ж.
1) Кошка. Гол. II. 559. Вх. Пч. II. 6.
2) = Баґа. Шух. І. 277. См. Омачка.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 413.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
МАЧКА́ТИЙ, А, Е. →← МАЧИ́НА, НИ,